Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

утвір

У́твір, -вору; у́твори, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. утвір — у́твір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. утвір — -вору, ч. 1》 Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. 2》 Те, що виникло як наслідок певних природних процесів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утвір — У́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. Писар переписав свій утвір церковними буквами (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. утвір — ВИ́ТВІР (те, що утворилося внаслідок розвитку чого-небудь або якоїсь дії, є породженням, наслідком чого-небудь), ТВОРІ́ННЯ, У́ТВІР, УТВО́РЕННЯ. Марево.. блякло на сонці, відкриваючи очам нові й нові чудові витвори натури-матінки... (М.  Словник синонімів української мови
  5. утвір — У́ТВІР, вору, ч. 1. Те, що створене ким-небудь, що становить наслідок творчої діяльності, якоїсь праці. Писар переписав свій утвір церковними буквами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах