Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

фаталіст

Фаталі́ст, -та; -лісти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. фаталіст — фаталі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. фаталіст — [фатал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (М. Драгоманов).  Словник української мови у 20 томах
  4. фаталіст — -а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (Драг.  Словник української мови в 11 томах