фаталіст

фаталі́ст

[фатал’іст]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -сти^е, -с'т'іў

Значення в інших словниках

1. фаталіст — фаталі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (М. Драгоманов).  Словник української мови у 20 томах
3. фаталіст — -а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фаталіст — Фаталі́ст, -та; -лісти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (Драг.  Словник української мови в 11 томах