фаталіст

фаталі́ст

[фатал’іст]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаталіст — фаталі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (М. Драгоманов). Словник української мови у 20 томах
  3. фаталіст — -а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фаталіст — Фаталі́ст, -та; -лісти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (Драг. Словник української мови в 11 томах