фаталіст
ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум.
Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (Драг., II, 1970, 462);
Ідеалісти усіх мастей твердили про свободу волі видатних осіб, фаталісти — про фатум і долю, проти яких люди безсилі (Ком. Укр., 5, 1966, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фаталіст — фаталі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фаталіст — [фатал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- фаталіст — ФАТАЛІ́СТ, а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Я усього менше фаталіст, проповідник того, щоб механічній силі кланятись (М. Драгоманов). Словник української мови у 20 томах
- фаталіст — -а, ч. Людина, що вірить у наперед визначену, невідворотну долю, у фатум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фаталіст — Фаталі́ст, -та; -лісти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)