Значення в інших словниках
-
форт —
форт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
форт —
див. УКРІПЛЕННЯ, БАСТІОН.
Словник синонімів Караванського
-
форт —
див. укріплення
Словник синонімів Вусика
-
форт —
Твердиня, див. кріпость, фортеця, цитадель, оплот
Словник чужослів Павло Штепа
-
форт —
ФОРТ¹, у, ч. Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруд фортеці та укріпленого району.
Словник української мови у 20 томах
-
форт —
-у, ч. Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруджень фортеці та укріпленого району.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
форт —
(франц. fort, від лат. fortis – міцний, сильний) велике замкнуте укріплення; складова частина фортеці.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
форт —
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я.
Словник синонімів української мови
-
форт —
ФОРТ, у, ч. Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруджень фортеці та укріпленого району.
Словник української мови в 11 томах
-
форт —
(нім., фр. < лат. — сильний) 1. Невелика замкнена фортеця, призначена для довго- чи короткочасної оборони стратегічно важливих шляхів, мостів тощо. Спочатку споруджувалася у вигляді багатоярусної мурованої башти з амбразурами.
Архітектура і монументальне мистецтво