фразеологія —
фразеоло́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фразеологія —
[фразеиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
фразеологія —
Речівня
Словник чужослів Павло Штепа
фразеологія —
ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, використовуючи її ..
Словник української мови у 20 томах
фразеологія —
-ї, ж. 1》 Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. || Сукупність прийомів словесного вираження, властивих певному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фразеологія —
фразеоло́гія (від фраза і ...логія) 1. Розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови. 2. Сукупність словосполучень певної мови (запас, фонд фразеологічних одиниць). 3. Переносно – набір беззмістовних фраз, марнослів’я.
Словник іншомовних слів Мельничука
фразеологія —
1. сукупність виразів та зворотів (фразеологізмів), притаманних певній мові; 2. розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови у його сучасному стані та історичному розвиткові.
Універсальний словник-енциклопедія
фразеологія —
ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її..
Словник української мови в 11 томах