фразеологія

1. сукупність виразів та зворотів (фразеологізмів), притаманних певній мові; 2. розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови у його сучасному стані та історичному розвиткові.

Значення в інших словниках

1. фразеологія — фразеоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фразеологія — [фразеиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. фразеологія — Речівня  Словник чужослів Павло Штепа
4. фразеологія — ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, використовуючи її ..  Словник української мови у 20 томах
5. фразеологія — -ї, ж. 1》 Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. || Сукупність прийомів словесного вираження, властивих певному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фразеологія — фразеоло́гія (від фраза і ...логія) 1. Розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови. 2. Сукупність словосполучень певної мови (запас, фонд фразеологічних одиниць). 3. Переносно – набір беззмістовних фраз, марнослів’я.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фразеологія — Фразеоло́гія, -гії, -гією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фразеологія — ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її..  Словник української мови в 11 томах