фібра —
ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Г. Хоткевич). 2. перев. мн., перен.
Словник української мови у 20 томах
фібра —
-и, ж. 1》 Жилка, нерв, волокно живої тканини. 2》 перев. мн., перен. Уживається як символ душевних сил, що в сукупності становлять суть людської істоти. Всіма фібрами душі — дуже сильно, найвищою мірою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фібра —
фі́бра (від лат. fibra – волокно) 1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку.
Словник іншомовних слів Мельничука
фібра —
усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб...
Фразеологічний словник української мови
фібра —
ФІ́БРА, и, ж. 1. Жилка, нерв, волокно живої тканини. Північ. Ще нема його, а тим часом біль, мука дійшли до найвищого пункту. Кожда частина, кожда фібра її тіла були напружені незвичайно (Хотк., І, 1966, 48). 2. перев. мн., перен.
Словник української мови в 11 томах