фігурувати —
фігурува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
фігурувати —
(на мапі) значитися, стояти; (у тексті) згадуватися, виступати, зображатися.
Словник синонімів Караванського
фігурувати —
Бути, є, було, виступати, виступити, повиступати, з'являтися, з'явитися, поз'являтися
Словник чужослів Павло Штепа
фігурувати —
ФІГУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути наявним, присутнім де-небудь. Назва села була старовинна і на карті нашої Батьківщини фігурувала здавна (Ю. Смолич); Варто б було скласти гербарій квітів Параски Власенко за її малюнками.
Словник української мови у 20 томах
фігурувати —
-ую, -уєш, недок. Бути наявним, присутнім де-небудь. || Бути відзначеним, позначеним, згаданим де-небудь. || Бути зображеним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фігурувати —
БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності...
Словник синонімів української мови
фігурувати —
ФІГУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути наявним, присутнім де-небудь. Назва села була старовинна і на карті нашої Батьківщини фігурувала здавна (Смолич, День.., 1950, 123); Варто б було скласти гербарій квітів Параски Власенко за її малюнками.
Словник української мови в 11 томах