фіранка —
[ф'іранка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
фіранка —
ФІРА́НКА, и, ж. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (І. Франко); На вікнах почеплено тюлеві фіранки (А. Шиян); Проїхала старомодна карета з .. фіранками (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
фіранка —
фіра́нка занавіска (м, ср, ст): Для Микольця фіранки на її вікні символізували найкращий затишок і спокій (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фіранка —
-и, ж. 1》 заст. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. 2》 Невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання приміщення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фіранка —
ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин).
Словник синонімів української мови
фіранка —
ФІРА́НКА, и, ж. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (Фр., VI, 1951, 302); На вікнах почеплено тюлеві фіранки (Шиян, Переможці, 1950, 35); Проїхала старомодна карета з.. фіранками (Кучер, Зол. руки, 1948, 40).
Словник української мови в 11 томах
фіранка —
Фіранка, -ки ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.
Словник української мови Грінченка