Значення в інших словниках
-
хибний —
хи́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
хибний —
Неправильний, помилковий, невірний, (крок) с. гріховний
Словник синонімів Караванського
-
хибний —
[хибнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
хибний —
ХИ́БНИЙ, а, е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий. Та і в наші дні ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням, ніби справжнім носієм національної культури є тільки село (М.
Словник української мови у 20 томах
-
хибний —
-а, -е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами; неправильний, помилковий. Хибний крок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хибний —
НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
хибний —
ХИ́БНИЙ, а, е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий. Та і в наші дні серед радянських учених ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням...
Словник української мови в 11 томах
-
хибний —
Хибний, -а, -е Ошибочный. Желех.
Словник української мови Грінченка