хибний
ХИ́БНИЙ, а, е.
Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий.
Та і в наші дні ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням, ніби справжнім носієм національної культури є тільки село (М. Рильський);
Хибні позиції Драгоманова в питаннях літературних, естетичних, в питанні національному були зумовлені його світоглядом (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)