Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хижо

Хи́жо, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. хижо — хи́жо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. хижо — ХИ́ЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Григорій Тютюнник)...  Словник української мови у 20 томах
  3. хижо — присл. Як це властиво хижакові, хижакам. || Злісно, люто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хижо — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М.  Словник синонімів української мови
  5. хижо — ХИ́ЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  6. хижо — Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.  Словник української мови Грінченка