Значення в інших словниках
-
хитрий —
хи́трий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
хитрий —
(дуже нещирий, потайний) собі на умі; (надто меткий, спритний, пронозливий) [і] в ступі не влучити кого; сам чорт в ступі не влучить кого; [такий, що] в одно вухо влізе, а в друге вилізе.
Словник фразеологічних синонімів
-
хитрий —
Підступний, лукавий, о. хитроокий, с. хитрий як лис, (шахраюватий) шельмуватий, (хід) лисячий, ЯК ІМ. ХИТРУН, (на що) здатний, меткий, (плян) розумний, мудрий, (розум) проникливий, (крок) замаскований, прихований, (прилад) вигадливий, мудрований...
Словник синонімів Караванського
-
хитрий —
Бісеня (про дітей), викрутень, дволикий, дволиций, єхида-лисиця, заковуристий (хитромудрий), закомуристий, закулісник, каналія, комбінатор, крутихвіст, крутій, крутійкуватий, крючкодер, крючкотвор, лисичка-сестричка (про жін.
Словник синонімів Вусика
-
хитрий —
ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, нерідко обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М.
Словник української мови у 20 томах
-
хитрий —
Будь хитрий, як лис, жорстокий, як крокодиль, а хижак, як шуліка. Приповідка лихої людини. І хитрого лиса можна зловити. І хитрого злодія можна спіймати. Хитрого од лукавого не відрізниш. Ототожнення хитрого і лукавого. Хитрий з біса.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
хитрий —
-а, -е. 1》 Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хитрий, -рого, ч. Той, хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хитрий —
КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
хитрий —
ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис, 1864, № 2979); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (Кроп.
Словник української мови в 11 томах