1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хитрий

Хи́трий, -ра, -ре

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрий — хи́трий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хитрий — (дуже нещирий, потайний) собі на умі; (надто меткий, спритний, пронозливий) [і] в ступі не влучити кого; сам чорт в ступі не влучить кого; [такий, що] в одно вухо влізе, а в друге вилізе. Словник фразеологічних синонімів
  3. хитрий — Підступний, лукавий, о. хитроокий, с. хитрий як лис, (шахраюватий) шельмуватий, (хід) лисячий, ЯК ІМ. ХИТРУН, (на що) здатний, меткий, (плян) розумний, мудрий, (розум) проникливий, (крок) замаскований, прихований, (прилад) вигадливий, мудрований... Словник синонімів Караванського
  4. хитрий — Бісеня (про дітей), викрутень, дволикий, дволиций, єхида-лисиця, заковуристий (хитромудрий), закомуристий, закулісник, каналія, комбінатор, крутихвіст, крутій, крутійкуватий, крючкодер, крючкотвор, лисичка-сестричка (про жін. Словник синонімів Вусика
  5. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, нерідко обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М. Словник української мови у 20 томах
  6. хитрий — Будь хитрий, як лис, жорстокий, як крокодиль, а хижак, як шуліка. Приповідка лихої людини. І хитрого лиса можна зловити. І хитрого злодія можна спіймати. Хитрого од лукавого не відрізниш. Ототожнення хитрого і лукавого. Хитрий з біса. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. хитрий — -а, -е. 1》 Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хитрий, -рого, ч. Той, хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хитрий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  9. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис, 1864, № 2979); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (Кроп. Словник української мови в 11 томах