1. Приповідки або українсько-народня філософія

хитрий

Будь хитрий, як лис, жорстокий, як крокодиль, а хижак, як шуліка.

Приповідка лихої людини.

І хитрого лиса можна зловити.

І хитрого злодія можна спіймати.

Хитрого од лукавого не відрізниш.

Ототожнення хитрого і лукавого.

Хитрий з біса.

Дуже хитрий мов самий чорт. Вірування, що чорт мав би хитрістю підводити душу на гріх.

Хитрий, як лис.

Дуже хитрий. Лиса уважають символом хитрости.

Хитро, мудро, невеликим коштом.

Без великих з'усиль багато скористати.

Хитрив, хитрив, тай став, бо за курку воробця дістав.

Хотів когось ошукати, тай сам ошукався.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрий — хи́трий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хитрий — (дуже нещирий, потайний) собі на умі; (надто меткий, спритний, пронозливий) [і] в ступі не влучити кого; сам чорт в ступі не влучить кого; [такий, що] в одно вухо влізе, а в друге вилізе. Словник фразеологічних синонімів
  3. хитрий — Підступний, лукавий, о. хитроокий, с. хитрий як лис, (шахраюватий) шельмуватий, (хід) лисячий, ЯК ІМ. ХИТРУН, (на що) здатний, меткий, (плян) розумний, мудрий, (розум) проникливий, (крок) замаскований, прихований, (прилад) вигадливий, мудрований... Словник синонімів Караванського
  4. хитрий — Бісеня (про дітей), викрутень, дволикий, дволиций, єхида-лисиця, заковуристий (хитромудрий), закомуристий, закулісник, каналія, комбінатор, крутихвіст, крутій, крутійкуватий, крючкодер, крючкотвор, лисичка-сестричка (про жін. Словник синонімів Вусика
  5. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, нерідко обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М. Словник української мови у 20 томах
  6. хитрий — -а, -е. 1》 Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хитрий, -рого, ч. Той, хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитрий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  8. хитрий — Хи́трий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис, 1864, № 2979); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (Кроп. Словник української мови в 11 томах