хилитися

Значення в інших словниках

1. хилитися — (бути похилим) нахилятися, гнутися. Словник синонімів Полюги
2. хилитися — хили́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. хилитися — Нагинатися, нахилятися, по-, (- трави) никнути, (на що) опускатися, схилятися, (від вітру) валитися, падати, (до кого) горнутися, прихилятися, (перед ким) гнутися, догоджати кому, (до вечора) іти, наближатися, (до обрію) (- світила) котити|ся| Словник синонімів Караванського
4. хилитися — I валитися (од вітру), клонитися, нахилятися, перехилятися, підхилятися, похилятися, прихилятися, прохилятися, схилятися, хилятися Фразеологічні синоніми: хилитися від вітру; хилитися до землі; хилитися долу; хилитися до заходу (про сонце); хилитися на захід (т.с.) II див. коритися Словник синонімів Вусика
5. хилитися — [хиелитиес'а] -л'ус'а, хилиес':а, хилиец':а, хил'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
6. хилитися — ХИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, лишся, недок. 1. Нагинатися, нахилятися, наближаючись до кого, чого-небудь; робитися похилим. По тім боці жита половіють; чутко – млин меле, і чуєш і бачиш – шумлять і хиляться верби на греблі (Марко Вовчок); В травах перепілки... Словник української мови у 20 томах
7. хилитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Нагинатися, нахилятися, робитися похилим. || Рухатися в певному напрямі. || Нахилятися набік (про корабель, човен, літак і т. ін.). || Не триматися на ногах, падати (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. хилитися — вали́тися (па́дати) від ві́тру. Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський); Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський); — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Фразеологічний словник української мови
9. хилитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
10. хилитися — ХИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, лишся, недок. 1. Нагинатися, нахилятися, робитися похилим. По тім боці жита половіють; чутко — млин меле, і чуєш і бачиш — шумлять і хиляться верби на греблі (Вовчок, І, 1955, 282); В травах перепілки, тихий плач сопілки... Словник української мови в 11 томах
11. хилитися — Хилитися, -люся, -лишся гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Словник української мови Грінченка