1. Фразеологічний словник української мови

хилитися

вали́тися (па́дати) від ві́тру. Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський); Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський); — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар); (Вантажник:) У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш). так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ’яненко). хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах).

се́рце приверта́ється (го́рнеться, пригорта́ється, хи́литься, схиля́ється, приляга́є) / приверну́лося (пригорну́лося, схили́лося, прилягло́) кого, чиє до кого і без додатка. Хто-небудь відчуває потяг, симпатію, любов до когось. Приверталось її серце до Романа (М. Стельмах); — Мені байдуже, що вони молоді й хороші, коли моє серце не до них горнеться (Марко Вовчок); (Мар’яна:) Та воно якось і кохать простого парубка не пристало тепер, до козаків скорій (скоріше) серце схиляється (С. Васильченко); Серце ж моє не пригорнеться до тебе, Петрусю, очі не зглянуться (Ганна Барвінок); — Трапляється часом, що (серце) .. до іншого так зразу приляже, як до рідної мами (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хилитися — (бути похилим) нахилятися, гнутися. Словник синонімів Полюги
  2. хилитися — хили́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хилитися — Нагинатися, нахилятися, по-, (- трави) никнути, (на що) опускатися, схилятися, (від вітру) валитися, падати, (до кого) горнутися, прихилятися, (перед ким) гнутися, догоджати кому, (до вечора) іти, наближатися, (до обрію) (- світила) котити|ся| Словник синонімів Караванського
  4. хилитися — I валитися (од вітру), клонитися, нахилятися, перехилятися, підхилятися, похилятися, прихилятися, прохилятися, схилятися, хилятися Фразеологічні синоніми: хилитися від вітру; хилитися до землі; хилитися долу; хилитися до заходу (про сонце); хилитися на захід (т.с.) II див. коритися Словник синонімів Вусика
  5. хилитися — [хиелитиес'а] -л'ус'а, хилиес':а, хилиец':а, хил'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
  6. хилитися — ХИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, лишся, недок. 1. Нагинатися, нахилятися, наближаючись до кого, чого-небудь; робитися похилим. По тім боці жита половіють; чутко – млин меле, і чуєш і бачиш – шумлять і хиляться верби на греблі (Марко Вовчок); В травах перепілки... Словник української мови у 20 томах
  7. хилитися — Хилиться куди вітер віє. Підкоряється волі сильнішого. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. хилитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Нагинатися, нахилятися, робитися похилим. || Рухатися в певному напрямі. || Нахилятися набік (про корабель, човен, літак і т. ін.). || Не триматися на ногах, падати (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хилитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  10. хилитися — ХИЛИ́ТИСЯ, лю́ся, лишся, недок. 1. Нагинатися, нахилятися, робитися похилим. По тім боці жита половіють; чутко — млин меле, і чуєш і бачиш — шумлять і хиляться верби на греблі (Вовчок, І, 1955, 282); В травах перепілки, тихий плач сопілки... Словник української мови в 11 томах
  11. хилитися — Хилитися, -люся, -лишся гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Словник української мови Грінченка