хиба

Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.

І одна риба надає борщеві смак і це не бідний харч.

Не розголошуй людських хиб, бо ще твій чортик не згиб.

Не показуй людських гріхів, бо і в тебе вони є.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиба — хи́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хиба — Недогляд, недолік, помилка, огріх, похибка, ФР .негативна риса <�ознака>, (фізична) Д. вада, дефект, мн. ХИБИ, (устрою) неґативи, п! НЕГАРАЗДИ Словник синонімів Караванського
  3. хиба — див. вада; помилка Словник синонімів Вусика
  4. хиба — ХИ́БА, и, ж. 1. Недогляд, помилка, недогода і т. ін. в чому-небудь; вада. Суд признав свою хибу, попросив пробачення, а старому цареві виніс смертну кару (В. Словник української мови у 20 томах
  5. хиба — -и, ж. 1》 Недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь; недолік. 2》 Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. 3》 діал. Фізична вада, дефект. || Несправність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хиба — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  7. хиба — Хи́ба (вада, помилка), -би, -бі; хи́би, хиб; але хіба́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хиба — ХИ́БА, и, ж. 1. Недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь; недолік. Суд признав свою хибу, попросив пробачення, а старому цареві виніс смертну кару (Три золоті сл. Словник української мови в 11 томах
  9. хиба — Хиба нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ?... Словник української мови Грінченка