1. Словник фразеологічних синонімів

хитрий

(дуже нещирий, потайний) собі на умі; (надто меткий, спритний, пронозливий) [і] в ступі не влучити кого; сам чорт в ступі не влучить кого; [такий, що] в одно вухо влізе, а в друге вилізе.

Він показав себе ще в студентські роки: користувався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі (Бойченко, Молодість, 1949, с. 201); А хтось: – А Оверко де? – О, Оверко! – Оверко не дурний: в одне вухо слухає, в друге вилітає. Він на умі собі (Головко, 1, 1957, с. 226– 227); Діда і в ступі не влучиш… Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (Большак, Образа, 1980, с. 17); Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка… Він тобі з піски мотузки суче, а ти його в ступі не влучиш (Гримайло, Незакінчений роман, 1962, с. 25); – Мама сказала, що ти крутійка, і що тебе сам чорт у ступі не влучить (Копиленко, Сусіди, 1955, с. 40); – Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе – й сама не зчуєшся, як нащебече вище носа (Васильченко, 1, 1959, с. 272); – …З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (Стельмах, 2, 1982, с. 212). Пор.: спритний.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрий — хи́трий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хитрий — Підступний, лукавий, о. хитроокий, с. хитрий як лис, (шахраюватий) шельмуватий, (хід) лисячий, ЯК ІМ. ХИТРУН, (на що) здатний, меткий, (плян) розумний, мудрий, (розум) проникливий, (крок) замаскований, прихований, (прилад) вигадливий, мудрований... Словник синонімів Караванського
  3. хитрий — Бісеня (про дітей), викрутень, дволикий, дволиций, єхида-лисиця, заковуристий (хитромудрий), закомуристий, закулісник, каналія, комбінатор, крутихвіст, крутій, крутійкуватий, крючкодер, крючкотвор, лисичка-сестричка (про жін. Словник синонімів Вусика
  4. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, нерідко обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хитрий — Будь хитрий, як лис, жорстокий, як крокодиль, а хижак, як шуліка. Приповідка лихої людини. І хитрого лиса можна зловити. І хитрого злодія можна спіймати. Хитрого од лукавого не відрізниш. Ототожнення хитрого і лукавого. Хитрий з біса. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. хитрий — -а, -е. 1》 Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хитрий, -рого, ч. Той, хто для досягнення чого-небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитрий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  8. хитрий — Хи́трий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрий — ХИ́ТРИЙ, а, е. 1. Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами: підступний, лукавий. Хоч дурний, та хитрий (Номис, 1864, № 2979); [Василь:] А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (Кроп. Словник української мови в 11 томах