1. Словник фразеологічних синонімів

хитрувати

(вдаватися до неправдивих, нечесних вчинків) підходити (підлазити) з хитрощами; удаватися до хитрування (до хитрощів); братися (даватися, вдаватися, підніматися, пускатися) на хитрощі; (лукавити, лицемірити) крутити (вертіти) хвостом.

Він сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по-жіноцьки намовити її виїхати до Брагина (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 154); Уранці писар до голови й підліз з хитрощами, не розказуючи нічого, який йому бешкет Макухівна Ївга зробила (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 300); – Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися (Франко, 4, 1950, с. 75); Онися далася на хитрощі (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 265); – Чому солдата однаково зображаємо хитрим і здатним на тисячі витівок? Бо постійний голод наштовхує його на те, голод і знущання начальства. Це штовхає його вдаватися до хитрування, розвиває в ньому кмітливість (Полторацький, Дитинство Гоголя, 1954, с. 264); Після родин, не вінчається копитан [капітан]… Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 454); [Василь:] Коли вже діло доходить до нікуди, то треба на хитрощі пускатись (Кропивницький, 1, 1958, с. 171); І розказала [Юнона] їй свій страх: Веліла швидше умудриться, На всякі хитрощі пуститься, Щоб брата не строщили в прах (Котляревський, 1, 1952, с. 282); – Він [Оксен] хитрий. Любить хвостом крутити (Тютюнник, Вир, 1964, с. 161); Не вмітиме [міщанка] так вертіти хвостом та крутити головою, як уміють Люцина та Рузя, – перебив синові батько (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 236).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрувати — (виявляти хитрощі) хитрити, крутити, лукавити// крутити хвостом. Словник синонімів Полюги
  2. хитрувати — хитрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хитрувати — Пускатися на хитрощі, вдаватися до хитрощів, підлазити з хитрощами, виявляти хитрощі, (над чим) мудрувати, (вивертатися) крутити хвостом, крутити на всі боки, викручуватися, хитрити Словник синонімів Караванського
  4. хитрувати — I схитрувати, біднитися, виляти (хвостом), виборсуватися, видурювати, викрутасити, викручуватися, вимантачувати, вимантачуватися, вимудровувати, вимудровуватися, виплутувати, виплутуватися, витійствувати, вициганювати, вишахровувати, дипломатничати... Словник синонімів Вусика
  5. хитрувати — ХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом; лисичити. Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене... Словник української мови у 20 томах
  6. хитрувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Виявляти хитрощі. 2》 Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитрувати — ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. хитрувати — Хитрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є; не хитру́й, не хитру́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрувати — ХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виявляти хитрощі. Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене, щоб пустити в діло ножа (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  10. хитрувати — Хитрувати, -рую, -єш гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у. Словник української мови Грінченка