хитрувати
ХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом; лисичити.
Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене, щоб пустити в діло ножа (Ю. Яновський);
– Так поїдем до батька Палилюльки? – Правду сказати, і сам не знаю, що робити. Нюхом чую: хитрує батько; отаманує в кількох селах і вичікує, а чия зверху буде (М. Стельмах);
– Я багато хитрував, здобуваючи запрошення на концерт (В. Собко);
Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (О. Гончар).
2. Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати.
На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє .. Та от біда яка: відкіль вона [Лисиця] не гляне, Де не зопнеться – не достане; Облизує роток – Хоч би десяток ягідок. – Бач, – каже, – люди як хитрують (Л. Глібов);
Вони [штабісти] на все були готові У цей тривожний грізний час. .. Чи хитрувати ніч над планом, Чи віч-на-віч з ворожим станом Зустрітися (В. Бичко).
Значення в інших словниках
- хитрувати — (виявляти хитрощі) хитрити, крутити, лукавити// крутити хвостом. Словник синонімів Полюги
- хитрувати — хитрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хитрувати — (вдаватися до неправдивих, нечесних вчинків) підходити (підлазити) з хитрощами; удаватися до хитрування (до хитрощів); братися (даватися, вдаватися, підніматися, пускатися) на хитрощі; (лукавити, лицемірити) крутити (вертіти) хвостом. Словник фразеологічних синонімів
- хитрувати — Пускатися на хитрощі, вдаватися до хитрощів, підлазити з хитрощами, виявляти хитрощі, (над чим) мудрувати, (вивертатися) крутити хвостом, крутити на всі боки, викручуватися, хитрити Словник синонімів Караванського
- хитрувати — I схитрувати, біднитися, виляти (хвостом), виборсуватися, видурювати, викрутасити, викручуватися, вимантачувати, вимантачуватися, вимудровувати, вимудровуватися, виплутувати, виплутуватися, витійствувати, вициганювати, вишахровувати, дипломатничати... Словник синонімів Вусика
- хитрувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Виявляти хитрощі. 2》 Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитрувати — ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- хитрувати — Хитрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є; не хитру́й, не хитру́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хитрувати — ХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Виявляти хитрощі. Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене, щоб пустити в діло ножа (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- хитрувати — Хитрувати, -рую, -єш гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у. Словник української мови Грінченка