хлібець

Хлі́бець, -бця; -бці, -бців

Значення в інших словниках

1. хлібець — хлі́бець іменник чоловічого роду невелика хлібина хлібе́ць іменник чоловічого роду продукт; злаки  Орфографічний словник української мови
2. хлібець — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. хлібець — [хл'ібец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'і, р. мн. -бц'іў (продукт; злаки)  Орфоепічний словник української мови
4. хлібець — ХЛІБЕ́ЦЬ, бця, ч. Невелика хлібина; хлібинка; // Харчовий виріб з м'ясного фаршу у вигляді хлібинки. Залежно від складу фаршу м'ясні хлібці виготовляють таких назв: “Любительський”, “Кращий”, “Московський” (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. хлібець — I хліб`ець-бця, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1-3). II хл`ібець-бця, ч. Невелика хлібина. || Невеликий хліб із м'ясного фаршу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлібець — ХЛІ́БЕЦЬ, бця, ч. Невелика хлібина; // Невеликий хліб з м’ясного фаршу. Залежно від складу фаршу м’ясні хлібці виготовляють таких назв: «Любительський», «Кращий», «Московський» (Укр. страви, 1957, 82). ХЛІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1-3.  Словник української мови в 11 томах
7. хлібець — Хліб, -ба м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33.  Словник української мови Грінченка