хмарка —
[хмарка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. хмарки, хмарок дв'і хмаркие
Орфоепічний словник української мови
хмарка —
ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Леся Українка); – Це добре, що ти його захищаєш, – почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму...
Словник української мови у 20 томах
хмарка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до хмара.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хмарка —
ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Л. Укр., V, 1956, 219); — Це добре, що ти його захищаєш, — почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму...
Словник української мови в 11 томах
хмарка —
Хмарка, -ки ж. ум. отъ хмара.
Словник української мови Грінченка