Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хмарка

Хма́рка, -ки, -рці; хмарки́, -ро́к

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. хмарка — хма́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири хма́рки  Орфографічний словник української мови
  2. хмарка — див. хмара  Словник синонімів Вусика
  3. хмарка — [хмарка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. хмарки, хмарок дв'і хмаркие  Орфоепічний словник української мови
  4. хмарка — ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Леся Українка); – Це добре, що ти його захищаєш, – почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму...  Словник української мови у 20 томах
  5. хмарка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хмара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хмарка — ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Л. Укр., V, 1956, 219); — Це добре, що ти його захищаєш, — почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму...  Словник української мови в 11 томах
  7. хмарка — Хмарка, -ки ж. ум. отъ хмара.  Словник української мови Грінченка