Значення в інших словниках
-
хроніка —
хро́ніка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
хроніка —
Літопис; (літ. твір) сага; (подій) хронологія, послідовний виклад <�перебіг>; (скандальна) пригоди; (газетна) короткі повідомлення <�вістки>, (як рубрика) відділ хроніки; (на екрані) кінохроніка.
Словник синонімів Караванського
-
хроніка —
[хрон'іка] -кие, д. і м. -н'іц'і
Орфоепічний словник української мови
-
хроніка —
рос. хроника 1. Запис історичних подій у хронологічній послідовності. 2. Літературно-журналістський жанр, коротке повідомлення про перебіг певних подій; послідовна тривала констатація певних фактів, плинності подій. 3. Розділ коротких повідомлень у пресі.
Eкономічна енциклопедія
-
хроніка —
ХРО́НІКА, и, ж. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
хроніка —
-и, ж. 1》 іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. 2》 Літературний твір, який містить історію суспільних, політичних, сімейних та інших подій. || чого або яка, розм. Взагалі оповідання, історія пригод, подій і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хроніка —
хро́ніка (грец. χρονικά – літопис, від χρόνος – час) 1. Вид історичного твору; літературний твір, у якому послідовно розкривається історія якихось суспільних чи родинних подій. 2. Відділ коротких повідомлень у пресі. 3. Документальний кінофільм про поточні події суспільного життя.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
хроніка —
Запис історичних подій рік за роком, типовий для середньовіччя; літопис.
Універсальний словник-енциклопедія
-
хроніка —
ЛІТО́ПИС (у стародавні часи — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником), ХРО́НІКА іст.; АННА́ЛИ мн. (у давніх єгиптян, ассирійців, персів, китайців — записи історичних подій за роками).
Словник синонімів української мови
-
хроніка —
ХРО́НІКА, и, ж. 1. іст. Запис подій у часовій послідовності, зроблений сучасником; літопис. Крім книг богослужебних, перекладались [в Київській Русі] і світські, зокрема грецькі хроніки (літописи) (Іст. СРСР, І, 1956, 46).
Словник української мови в 11 томах