хрумтіти —
див. їсти; хрупати
Словник синонімів Вусика
хрумтіти —
ХРУМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, недок. 1. Видавати тріск, хрускіт. Кістки хрумтіли під їх зубами, а я чув передсмертне хрипіння, що жило ще у моїх вухах (М. Коцюбинський); – Візьміть житнього сухарика, – гукнув Арон від дверей. – В шухляді під самоваром.
Словник української мови у 20 томах
хрумтіти —
-мчу, -мтиш, недок. 1》 неперех. Видавати тріск, хрускіт. || безос. || Тріщати (про кістки, суглоби і т. ін.). 2》 неперех., чим. Видавати хрускіт під час розжовування їжі. || перех. і неперех. Їсти, жувати що-небудь із хрускотом. 3》 неперех., рідко. Те саме, що хряпати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрумтіти —
ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є.
Словник синонімів української мови
хрумтіти —
ХРУМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, недок. 1. неперех. Видавати тріск, хрускіт. Кістки хрумтіли під їх зубами, а я чув передсмертне хрипіння, що жило ще у моїх вухах (Коцюб., II, 1955, 364); — Візьміть житнього сухарика,— гукнув Арон від дверей.
Словник української мови в 11 томах
хрумтіти —
Хрумтіти, -мчу, -тиш гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка