Значення в інших словниках
-
хрусь —
хрусь вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
хрусь —
ХРУСЬ, ХРУСЬ-ХРУ́СЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає тріск, хрускіт. Він так ріже, так ріже, колои це хрусь – аж ножик і вломивсь (Сл. Б. Грінченка); Хрусь! Пан писар і переломив хворостину (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
хрусь —
виг., розм. Уживається як присудок за знач. хрускати, хруснути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хрусь —
ХРУСЬ, ХРУСЬ-ХРУ́СЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає тріск, хрускіт. Хрусь! Пан писар і переломив хворостину (Кв.-Осн., II, 1956, 160); Знов чує [Домаха]: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то палічче [паліччя], шам-шам, а в серці її так і замре...
Словник української мови в 11 томах
-
хрусь —
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Кобел. у. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Г. Барв. 519. Прямо москаля в лоб хрусь! Грин. II. 207.
Словник української мови Грінченка