хурдига —
Хурди́га: — холодна, в'язниця [25]
Словник з творів Івана Франка
хурдига —
хурди́га 1 іменник жіночого роду в'язниця рідко хурди́га 2 іменник жіночого роду хуртовина розм.
Орфографічний словник української мови
хурдига —
див. в'язниця; заметіль
Словник синонімів Вусика
хурдига —
И, ж., розм., заст. 1. В'язниця. 2. Те саме, що хуртовина. Бодай би чорт узяв хурдигу, подів би, розтрощив би день. (Т.1, кн.2:53).
Словник поетичної мови Василя Стуса
хурдига —
ХУРДИ́ГА¹, и, ж., розм., заст. В'язниця. Гамалія по Скутарі – По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає. – Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю! (Т. Шевченко); Це був старий польський революціонер ..
Словник української мови у 20 томах
хурдига —
I -и, ж., розм., заст. В'язниця. II -и, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хурдига —
ХУРДИ́ГА¹, и, ж., розм., заст. В’язниця. Гамалія по Скутарі — По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.— Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю! (Шевч., І, 1963, 199); Це був старий польський революціонер..
Словник української мови в 11 томах
хурдига —
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.
Словник української мови Грінченка