цвірінчати

Цвірінча́ти, -нчу́, -нчи́ш, -нча́ть

Значення в інших словниках

1. цвірінчати — цвірінча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. цвірінчати — див. цвірінькати  Словник синонімів Вусика
3. цвірінчати — ЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що цвірі́нькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (А. Тесленко); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти .. різні птахи (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. цвірінчати — -чу, -чиш, недок. Те саме, що цвірінькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цвірінчати — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. цвірінчати — ЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що цвірі́нькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Тесл., Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти..  Словник української мови в 11 томах
7. цвірінчати — Цвірінчати, -чу, -чиш гл. = цвірінькати.  Словник української мови Грінченка