цвірінькання —
цвірі́нькання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
цвірінькання —
ЦВІРІ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. цвірі́нькати і звуки, утворювані цією дією. Максимів голос здавався цвіріньканням горобчика проти страшного бугаєвого [бугаячого] реву...
Словник української мови у 20 томах
цвірінькання —
-я, с. Дія за знач. цвірінькати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цвірінькання —
ЦВІРІ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. цвірі́нькати і звуки, утворювані цією дією. Максимів голос здавався цвіріньканням горобчика проти страшного бугаєвого реву… (Мирний, І, 1949, 211)...
Словник української мови в 11 томах
цвірінькання —
Цвірінькання, -ня с. Чириканье (воробья). Мир. ХРВ. 129.
Словник української мови Грінченка