циркуляр —
[циеркул’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
циркуляр —
Обіжник, див. проспект
Словник чужослів Павло Штепа
циркуляр —
рос. циркуляр 1. Розпорядчий документ, який видається вищестоящою організацією підзвітним структурам як обов'язковий до виконання. 2. При розрахункових операціях — грошова сума, що видається одним з учасників договору іншому в рахунок наступних платежів.
Eкономічна енциклопедія
циркуляр —
циркуля́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
циркуляр —
ЦИРКУЛЯ́Р, а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам; обіжник. – Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми ..
Словник української мови у 20 томах
циркуляр —
(англ. circular) письмове розпорядження директивного характеру, що надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам.
Економічний словник
циркуляр —
-а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. || заст. Послання, звернення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
циркуляр —
циркуля́р (від лат. circularis – круговий) письмове розпорядження директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам.
Словник іншомовних слів Мельничука
циркуляр —
ЦИРКУЛЯ́Р, а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. — Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми..
Словник української мови в 11 томах