Значення в інших словниках
-
цокіт —
Клацання, брязкіт; (годинника) цокання; (зубів) стук; (язиками) П. базікання; цокотання, цокотня.
Словник синонімів Караванського
-
цокіт —
див. звучання
Словник синонімів Вусика
-
цокіт —
[цок'іт] -коту, м. (на) -кот'і
Орфоепічний словник української мови
-
цокіт —
цо́кіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
цокіт —
ЦО́КІТ, коту, ч. Дія за знач. цо́кати¹, цокота́ти, цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів- все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Задзвонив другий сигнал.
Словник української мови у 20 томах
-
цокіт —
-коту, ч. Дія за знач. цокати I, цокотати, цокотіти і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цокіт —
ЦО́КІТ, коту, ч. Дія за знач. цо́кати¹, цокота́ти, цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів— все змішалось у галас безладний та дикий (Стар., Облога..
Словник української мови в 11 томах