цілування —
цілува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
цілування —
ЦІЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цілува́ти і цілува́тися. – Доброго здоров'я вам, Степане Івановичу! – обізвався знехотя Сухобрус, ледве одповідаючи на його цілування (І.
Словник української мови у 20 томах
цілування —
-я, с. Дія за знач. цілувати і цілуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілування —
ЦІЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цілува́ти і цілува́тися. — Доброго здоров’я вам, Степане Івановичу! — обізвався знехотя Сухобрус, ледве одповідаючи на його цілування (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах