Значення в інших словниках
-
чарівливий —
Повен чару <�чарів>, р. чарівкий, зап. чаруючий, (сон тощо) ЧАРІВНИЙ
Словник синонімів Караванського
-
чарівливий —
див. вродливий
Словник синонімів Вусика
-
чарівливий —
ЧАРІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. заст. Який містить у собі чари (у 1, 2 знач.). Залишила Віра бабі карбованці, напувала Прохора отим питвом чарівливим, потай підмішуючи його в страви (А. Шиян); [Майя:] Ну, Івасику, прощай! Що сказала – пам'ятай.
Словник української мови у 20 томах
-
чарівливий —
чарівли́вий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
-
чарівливий —
-а, -е. 1》 заст. Який містить чари (у 1, 2 знач.). 2》 Який впливає чарами (у 3 знач.). || Який є наслідком впливу таких чарів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чарівливий —
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...
Словник синонімів української мови
-
чарівливий —
ЧАРІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. заст. Який містить у собі чари (у 1, 2 знач.). Залишила Віра бабі карбованці, напувала Прохора отим питвом чарівливим, потай підмішуючи його в страви (Шиян, Баланда, 1957, 177); [Майя:] Ну, Івасику, прощай! Що сказала — пам’ятай.
Словник української мови в 11 томах