чатування

Чатува́ння, -ння, -нню, в -нні

Значення в інших словниках

1. чатування — ЧАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чатува́ти. Для чатування татар висилали в степ загони, або, як їх називали, станиці, і влаштовували в степу сторожові пункти (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. чатування — чатува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чатування — -я, с. Дія за знач. чатувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чатування — ОХОРО́НА (оберігання кого-, чого-небудь); ВАРТУВА́ННЯ, ВА́РТА, ЧАТУВА́ННЯ, ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше (перев. із зброєю, у складі озброєного загону); СТОРОЖУВА́ННЯ, СТОРО́ЖА рідше (перев. матеріальних цінностей).  Словник синонімів української мови
5. чатування — ЧАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чатува́ти. Для чатування татар висилали в степ загони, або, як їх називали, станиці, і влаштовували в степу сторожові пункти (Іст. СРСР, І, 1956, 133); Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (Досв.  Словник української мови в 11 томах
6. чатування — Чатува́ння, -ня с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування. К. ЦН. 163.  Словник української мови Грінченка