чатівник —
ЧАТІВНИ́К, ЧАТОВНИ́К, а́, ч., рідко. Той, хто стоїть на чатах; вартівник, охоронець. По степових могилах .. подавали вісті про татар гаслом: на недалекій од Дніпра могилі запалювали вогонь, а чатівники з дальніших [дальших] могил, побачивши те гасло...
Словник української мови у 20 томах
чатівник —
чатовник, -а, ч., заст. Вартівник, охоронець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чатівник —
Чатівни́к и чатовни́к, -ка́ м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка