чатівник

чатівни́к

чатовник, -а, ч., заст.

Вартівник, охоронець.

Значення в інших словниках

1. чатівник — ЧАТІВНИ́К, ЧАТОВНИ́К, а́, ч., рідко. Той, хто стоїть на чатах; вартівник, охоронець. По степових могилах .. подавали вісті про татар гаслом: на недалекій од Дніпра могилі запалювали вогонь, а чатівники з дальніших [дальших] могил, побачивши те гасло...  Словник української мови у 20 томах
2. чатівник — Чатівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. чатівник — Чатівни́к и чатовни́к, -ка́ м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.  Словник української мови Грінченка