чаша —
І чаша євхаристійна Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; потир
Словник церковно-обрядової термінології
чаша —
Келіх, келех, келішок, див. посуда
Словник чужослів Павло Штепа
чаша —
ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття спиртних напоїв. Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем. – Тут маєш.
Словник української мови у 20 томах
чаша —
-і, ж. 1》 Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). || Заздоровна чара. || перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию-небудь долю. 2》 Будь-яка посудина, вмістище подібної форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чаша —
ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися.
Фразеологічний словник української мови
чаша —
ЧА́ША, і, ж. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем.— Тут маєш.
Словник української мови в 11 томах
чаша —
Напівкругла виїмка біля кінця колоди, виконана за формою іншої колоди. Внаслідок її використання стіни рубалися із залишками.
Архітектура і монументальне мистецтво
чаша —
Чаша, -ші ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. Ном. № 11538. У руці Господній чаша, через край вино шумує. К. Псал. 172.
Словник української мови Грінченка