чашка —
[чашка] -шкие, д. і м. час'ц'і, мн. чашки, чашок дв'і чашкие
Орфоепічний словник української мови
чашка —
Горнятко, горня, див. посуда
Словник чужослів Павло Штепа
чашка —
ЧА́ШКА, и, ж. 1. Невелика посудина округлої форми (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої. Підвівши знічев'я голову, він побачив вітрину з посудом. – А що якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого!...
Словник української мови у 20 томах
чашка —
ча́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́шки
Орфографічний словник української мови
чашка —
-и, ж. 1》 Невелика посудина (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої. || Кількість рідини, яку вміщає ця посудина. Випарна чашка — хімічний посуд, який застосовується для випарювання різних розчинів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чашка —
кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в. Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, виграшного становища і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
чашка —
ЧА́ШКА (невелика посудина з фарфору, фаянсу тощо для пиття чаю, кави і т. ін.), ФІЛІЖА́НКА. Хазяїн взяв із моїх рук порожню чашку й попрямував до хати (Є. Гуцало); Мати прокинулась, бряжчать філіжанки, пахне кавою (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
чашка —
ЧА́ШКА, и, ж. 1. Невелика посудина (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п’ють чай, каву та інші напої. Підвівши знічев’я голову, він побачив вітрину з посудом. — А що якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
чашка —
Чашка, -ки ж. 1) Чашка. Левиц. І. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. ум. чашечка.
Словник української мови Грінченка