чвертувати —
ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,кого, що, діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Б. Грінченка); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
чвертувати —
чвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
чвертувати —
-ую, -уєш, недок., перех., діал. Четвертувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чвертувати —
ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Гр.); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (Фр., X, 1954, 320).
Словник української мови в 11 томах
чвертувати —
Чвертува́ти, -ту́ю, -єш гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.
Словник української мови Грінченка