чвертувати

ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Четвертувати.

Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Гр.);

Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (Фр., X, 1954, 320).

Значення в інших словниках

1. чвертувати — див. карати  Словник синонімів Вусика
2. чвертувати — ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,кого, що, діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Б. Грінченка); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. чвертувати — чвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
4. чвертувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Четвертувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чвертувати — Чвертува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чвертувати — Чвертува́ти, -ту́ю, -єш гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.  Словник української мови Грінченка