чвертувати
ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Четвертувати.
Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Гр.);
Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (Фр., X, 1954, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чвертувати — див. карати Словник синонімів Вусика
- чвертувати — ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,кого, що, діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Б. Грінченка); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- чвертувати — чвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- чвертувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Четвертувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чвертувати — Чвертува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чвертувати — Чвертува́ти, -ту́ю, -єш гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115. Словник української мови Грінченка