1. Словник української мови Грінченка

чвертувати

Чвертува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвертувати — див. карати Словник синонімів Вусика
  2. чвертувати — ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.,кого, що, діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Б. Грінченка); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. чвертувати — чвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. чвертувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Четвертувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чвертувати — Чвертува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чвертувати — ЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Четвертувати. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй (Сл. Гр.); Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси і в стоги (Фр., X, 1954, 320). Словник української мови в 11 томах