1. Словник української мови Грінченка

чверточка

Чвертка, -ки

ж.

1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г.

2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (см. уменьш.). см. чвіртка.

3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242.

4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема. ЗОЮР. І. 9.

5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку. Грин. І. 188.

6) Четвертушка бумаги.

7) Половина задней части мясной туши.

8) = ґара 1. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка. Чуб. III. 451.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чверточка — ЧВЕ́РТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чве́ртка 1–6, 8. [3-й чоловік:] А всипте нам ще три чверточки та оселедця подайте (М. Кропивницький); Витяг [панич] з кишені чверточку паперу і олівець, почав щось писати у себе на коліні (Леся Українка); Ори, синку... Словник української мови у 20 томах
  2. чверточка — чве́рточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чверточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чвертка 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чверточка — ЧВЕ́РТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чве́ртка 1-6. [3-й чоловік:] А всипте нам ще три чверточки та оселедця подайте (Кроп., II, 1958, 493); Витяг [панич] з кишені чверточку паперу і олівець, почав щось писати у себе на коліні (Л. Укр., III, 1952, 579). Словник української мови в 11 томах