1. Словник української мови у 20 томах

чверточка

ЧВЕ́РТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до чве́ртка 1–6, 8.

[3-й чоловік:] А всипте нам ще три чверточки та оселедця подайте (М. Кропивницький);

Витяг [панич] з кишені чверточку паперу і олівець, почав щось писати у себе на коліні (Леся Українка);

Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка [жменечка], а з снопочка – щоб чверточка (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чверточка — чве́рточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чверточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чвертка 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чверточка — ЧВЕ́РТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чве́ртка 1-6. [3-й чоловік:] А всипте нам ще три чверточки та оселедця подайте (Кроп., II, 1958, 493); Витяг [панич] з кишені чверточку паперу і олівець, почав щось писати у себе на коліні (Л. Укр., III, 1952, 579). Словник української мови в 11 томах
  4. чверточка — Чвертка, -ки ж. 1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (см. уменьш.). см. чвіртка. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Словник української мови Грінченка