чогось —
ЧОГО́СЬ. 1. займ. див. щось¹. 2. у знач. присл. Невідомо чому, з якоїсь причини; чомусь, через щось. Галя й Мотря сиділи собі та мовчки пряли.
Словник української мови у 20 томах
чогось —
чого́сь прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
чогось —
1》 займ., див. щось I. 2》 присл. Невідомо чому, з якоїсь причини; чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чогось —
НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А.
Словник синонімів української мови
чогось —
ЧОГО́СЬ. 1. займ. див. щось¹. 2. присл. Невідомо чому, з якоїсь причини; чомусь. Галя й Мотря сиділи собі та мовчки пряли. У кожної чогось так тяжко було на серці (Мирний, І, 1949, 408); — Я чогось нездужаю трохи,— промовила Маруся (Вовчок, І, 1955...
Словник української мови в 11 томах
чогось —
Чого́сь 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка