Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чортеня

Чортеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. чортеня — див. дитина; чорт  Словник синонімів Вусика
  2. чортеня — ЧОРТЕНЯ́, ня́ти, с., розм. 1. Малий чорт (у 1 знач.) або маля чорта. Побіля старшини товпились чорти і чортенята; деякі з чортенят чіплялись за павутину, а інші визирали з тріщин (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. чортеня — чортеня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  4. чортеня — -яти, с. Зменш. до чорт 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чортеня — ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!...  Словник синонімів української мови
  6. чортеня — ЧОРТЕНЯ́, я́ти, с. Зменш. до чорт 1-4. Побіля старшини товпились чорти і чортенята; деякі з чортенят чіплялись за павутину, а інші визирали з тріщин (Стор.  Словник української мови в 11 томах