Значення в інших словниках
-
шаноба —
див. ШАНА.
Словник синонімів Караванського
-
шаноба —
див. честь; шана
Словник синонімів Вусика
-
шаноба —
[шаноба] -бие, д. і м. -б'і
Орфоепічний словник української мови
-
шаноба —
ШАНО́БА, и, ж. Те саме, що ша́на 1. По полю ходить, носом оре І розкидає по сліду [перо] Одним шанобу, другим горе, Тому привіт, тому біду (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
шаноба —
шано́ба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
шаноба —
-и, ж. Те саме, що шана 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шаноба —
ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст.
Словник синонімів української мови
-
шаноба —
ШАНО́БА, и, ж. Те саме, що ша́на 1. По полю ходить, носом оре І розкидає по сліду [перо] Одним шанобу, другим горе, Тому привіт, тому біду (Гл., Вибр., 1951, 217); Не придбаю я шаноби В світі між панами, Бо не маю ні худоби, Ні земель з лісами (Черн.
Словник української мови в 11 томах
-
шаноба —
Шаноба, -би ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном.
Словник української мови Грінченка