Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шевцювати

Шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. шевцювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
  2. шевцювати — ШЕВЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися шевством, шити або лагодити взуття. До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював (Ю. Яновський); – Вчився я замолоду шевцювати (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. шевцювати — шевцюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. шевцювати — -юю, -юєш, недок. Займатися шевством, шити або лагодити взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шевцювати — ШЕВЦЮВА́ТИ, ЧОБОТАРЮВА́ТИ. Почав шевцювати, бо багатства душі він постановив переховати про себе, а оточенню дати чоботи (В. Підмогильний); Як кинув чоботарювати, всіх своїх замовців розгубив (М. Руденко). — Пор. швець.  Словник синонімів української мови
  6. шевцювати — ШЕВЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися шевством, шити або лагодити взуття. До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював (Ю. Янов, II, 1954, 157); — Вчився я замолоду шевцювати (Збан., Єдина, 1959, 139).  Словник української мови в 11 томах
  7. шевцювати — Шевцювати, -цю́ю, -єш гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.  Словник української мови Грінченка